Устав об управлении "Украинской Православной Церкви Киевский Патриархат" (на украинском языке)

СТАТУТ ПРО УПРАВЛІННЯ
УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
КИЇВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ
 
 Прийнятий Помісним Собором
 Української Автокефальної Православної Церкви 5 червня 1990 року зі змінами та доповненнями, ухваленими:
 Всеукраїнським Православним Собором 26 червня 1992 року
 Всеукраїнським Православним Собором Української Православної Церкви Київського Патріархату 22 жовтня 1993 року
 зі змінами та доповненнями в новій редакції, ухваленими:
 Помісним Собором Української Православної Церкви
 Київського Патріархату 15 липня 2004 року 
 

 

 І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 1. Українська Православна Церква Київського Патріархату є Помісною (автокефальною) православною Церквою в Україні і входить до складу єдиної, святої, соборної і апостольської Церкви, Главою якої є Господь наш Ісус Христос.

 2. "Київський Патріархат" є другою офіційною назвою Української Православної Церкви Київського Патріархату.

 3. Вона є рівна в правах з усіма автокефальними помісними православними Церквами, і незалежна у своєму устрої та управлінні.

 4. Юрисдикція Української Православної Церкви поширюється на осіб православного віровизнання, які добровільно ввійшли до неї і проживають на канонічній території України та в діаспорі, в різних країнах світу, будучи об'єднаними в єпархії, синодальні установи, благочиння, парафії, монастирі, братства, сестрицтва, духовні навчальні заклади, місії, представництва, подвір'я.

 5. Українська Православна Церква Київського Патріархату бере свій початок від хрещення Руси-України (988 р.) і є спадкоємницею Київської митрополії у складі Константинопольського Патріархату.

 6. Помісна Українська Православна Церква здійснює свою діяльність на основі:

 а) Святого Письма і Священного Передання;

 б) канонів і правил святих апостолів;

 в) правил і постанов семи Вселенських Соборів;

 г) правил і постанов Помісних Соборів і Святих Отців;

 д) постанов своїх Помісних і Архиєрейських Соборів, Священного Синоду і Указів Патріарха Київського і всієї Руси-України;

 е) даного Статуту.

 7. Українська Православна Церква Київського Патріархату здійснює свою діяльність на основі соборноправності:

 а) вищими органами церковної влади і управління є Помісний Собор, Архиєрейський Собор, Священний Синод на чолі з Патріархом Київським і всієї Руси-України;

 б) єпархіальним органом церковної влади і управління є правлячий архиєрей з єпархіальною Радою та єпархіальними зборами;

 в) органом парафіяльного управління є настоятель парафії з парафіяльною Радою і парафіяльним зборами.

 8. Право церковного суду мають:

 а) над єпископом - Помісний Собор на чолі з Патріархом;

 б) над священиком - Собор єпископів, незалежно від їх кіль­кості;

 в) над церковнослужителями та іншими церковними працівниками - правлячий архиєрей з єпархіальною Радою чи настоятелем з парафіяльною Радою.

 9. Установи Української Православної Церкви Київського Патріархату: Київська патріархія на чолі з Патріархом Київським і всієї Руси-України, єпархії, єпархіальні управління, синодальні установи, парафії, монастирі, духовні навчальні заклади, братства, місії і закордонні установи мають цивільну правоздатність (право юридичної особи), яка набувається в момент реєстрації їх статуту.

 10. Канонічні установи Української Православної Церкви Київського Патріархату не ведуть політичної діяльності і не надають своїх приміщень для політичних заходів.

 ІІ. ПОМІСНИЙ СОБОР

 1. В Українській Православній Церкві Київського Патріархату вища влада в галузях віровчення, церковного управління і церковного суду - за­конодавча, виконавча і судова - належить Помісному Собору.

 2. Собор скликається Патріархом Київським і всієї Руси-України, а в разі його смерті - Місцеблюстителем разом зі Священним Синодом мірою необхідності, але не рідше як один раз на п'ять років.

 3. Помісний Собор складається із єпархіальних та вікарних архиєреїв (своїм положенням), представників кліру, чернецтва, духовних навчальних закладів і мирян, а також Вищої Церковної Ради.

 4. Процедура виборів на Помісний Собор делегатів від кліру, чернецтва, духовних навчальних закладів і мирян та їх кількість встановлюється Святійшим Патріархом та Священним Синодом.

 5. Помісний Собор:

 а) тлумачить вчення Православної Церкви на підставі Святого Письма і Священного Передання, на під­ставі постанов і правил семи Вселенських Соборів, зберігаючи єдність з Помісними Православними Церквами;

 б) вирішує канонічні, богослужбові, пастирські та інші питання, які стосуються внутрішньої чи зовнішньої діяльності, зберігаючи єдність, чистоту православної віри, християнської моралі та побожності;

 в) затверджує, змінює, анулює і роз'яснює свої постанови, які стосуються церковного життя відповідно до п. 5а і 5б даного розділу;

 г) канонізує святих і встановлює відповідні богослужбові чинопослідування;

 д) приймає Статут про управління Українською Православною Церквою Київського Патріархату;

 е) обирає Патріарха Київського і всієї Руси-України і встановлює процедуру його обрання;

 є) затверджує постанови Архиєрейських Соборів;

 ж) оцінює діяльність Священного Синоду і Синодальних установ;

 з) утворює або анулює органи церковного управління;

 и) встановлює процедуру всіх церковних судів;

 і) піклується про справедливі відносини між Церквою і дер­жавою, відповідно до даного Статуту і чинного в Українській державі законодавства;

 ї) приймає рішення з питань взаємовідносин з іншими Право­славними Церквами;

 й) звертається до української пастви з Посланнями.

 6. Головою Помісного Собору є Патріарх Київський і всієї Руси-України, за відсутності Патріарха - Місцеблюститель Патріаршого Престолу.

 7. Помісний Собор являє собою останню інстанцію, яка має право розглядати догматичні і канонічні відхилення в діяльності Патріарха.

 8. Помісний Собор також судить в останній інстанції всі справи, які попередньо розглянуті Архиєрейським Собором і передані ним для їх остаточного вирішення.

 9. Ухвали Помісного Собору стають правосильними, коли їх прийнято зви­чайною більшістю присутніх членів Собору, включаючи 2/3 архиєреїв при рішенні догматичних питань.

 10. Кворум Помісного Собору складають 2/3 законно обраних делегатів Собору, включаючи 2/3 архиєреїв від загальної кількості ієрархів - членів Собору.

 11. Собор затверджує порядок денний, програму і регламент про­ведення своїх засідань, а також обирає простою більшістю присутніх чле­нів Собору президію, секретаріат і формує необхідні робочі органи.

 12. До президії Собору входять: Святійший Патріарх - Голова президії, два його заступники у єпископському сані, один священик і один мирянин. Пре­зидія керує засіданнями Собору.

 13. Секретаріат Собору складається з секретаря в архиєрейскькому сані та двох помічників: клірика і мирянина. Секретаріат несе відпо­відальність за підготовку матеріалів для роботи Собору і за веден­ня протоколів засідання. Ці протоколи підписуються Головою та чле­нами президії.

 14. Офіційною мовою Собору і ведення протоколів є українська мова.

 15. Собор обирає простою більшістю голосів склад робочих органів Собору.

 16. Президія, секретар і голови робочих органів складають Соборну Раду. Соборна Рада є керівним органом Собору. До її компетенції належить:

 а) розгляд питань, які виникають з порядку денного, вне­сення пропозицій про спосіб їх вивчення Собором;

 б) координація всієї діяльності Собору;

 в) розгляд процедурних і протокольних питань;

 г) адміністративно-технічне забезпечення нормальної діяль­ності Собору.

 17. Всі архиєреї - члени Собору складають архиєрейську нараду. Нарада скликається Головою Собору за його ініціативою, за рішенням Ради Собоpy, або на пропозицію не менше 1/3 архиєреїв. До завдання Наради входить обговорення тих постанов Собору, які мають особливу важливість або викликають сумніви з точки зору відповідності їх Свято­му Письму, Священному Переданню, догматам і канонам, а також мають значення для підтримання церковного миру і єдності. Якщо яка-небудь постанова Собору чи її частина відхиляється 2/3 присутніх архиєреїв, то вона виноситься на повторний соборний розгляд. Якщо ж і після цього 2/3 присутніх на Соборі архиєреїв її відхиляють, то вона втрачає силу соборної постанови.

 18. Відкриттю Собору і його щоденним засіданням передують Божественна літургія, молебень та молитва.

 19. Засідання Собору очолює Голова або його заступник, за пропозицією Голови.

 20. У засіданнях Собору, крім делегатів, можуть брати участь за­прошені богослови, спеціалісти, спостерігачі та гості. Ступінь їхньої участі визначається регламентом, але в будь-якому випадку во­ни не мають права брати участь у голосуванні. Пропозиції щодо проведення закритих засідань виносяться на розгляд Собору Соборною Радою.

 21. Постанови на Соборі приймаються більшістю голосів присут­ніх делегатів Собору, включаючи 2/3 архиєреїв від загального числа ієрархів. При рівності голосів переважає думка, за яку голосує Святійший Патріарх. Постанови Собору набувають сили відразу після їх прийняття і підписання Святійшим Патріархом (або Місцеблюстителем), членами Президії і секретарем.

 ІІІ. АРХИЄРЕЙСЬКИЙ СОБОР

 1. Органом вищої церковної влади між Помісними Соборами є Архиєрейський Собор.

 2. Архиєрейський Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату складають усі архиєреї та члени Вищої Церковної Ради, за необхідністю.

 3. Архиєрейський Собор скликається Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України (або Місцеблюстителем) і Священним Синодом, мірою необхідності, але не рідше одного разу на два роки. За пропозицією Святійшого Патріарха або 1/3 архиєреїв Української Православної Церкви Київського Патріархату може бути скликаний позачерговий Архиєрейський Собор.

 4. Архиєрейський Собор підзвітний Помісному Собору.

 5. Священний Синод несе відповідальність за підготовку Архиєрейського Собору.

 6. До обов'язків Архиєрейського Собору входить:

 а) збереження чистоти і недоторканості православного віровчення і християнської моралі;

 б) вирішення принципових богословських, канонічних, богослужбових і пастирських питань, які стосуються як внутрішньої, так і зовнішньої діяльності Церкви;

 в) компетентне тлумачення святих канонів та церковного законодавства;

 г) піклування про українські переклади Святого Письма й богослужбових книг та їх затвердження;

 д) канонізація святих;

 е) піклування про належне виховання й освіту кандидатів на священників і церковнослужителів;

 є) створення і ліквідація єпархій, синодальних установ, духовних шкіл загальноцерковного призначення і затвердження їх положень;

 ж) висловлювання пастирської стурбованості проблемами сучасності;

 з) піклування про справедливі відносини між Церквою і державою, відповідно до цього статуту та чинного в Україні законодавства;

 и) обговорення питань місійної праці в Церкві;

 і) затвердження нових богослужбових чинів;

 ї) оцінка діяльності Священного Синоду;

 й) встановлення взаємовідносин з іншими Помісними Православними Церквами;

 к) внесення пропозицій напередодні Помісного Собору стосовно порядку денного, програми, регламенту засідань, а також стосовно процедури обрання Патріарха Київського і всієї Руси-України, якщо таке обрання необхідне в зв'язку зі смертю Патріарха;

 л) нагляд за виконанням постанов Помісного Собору;

 м) визначення процедури всіх церковних судів;

 н) обрання постійних членів Священного Синоду та членів Вищої Церковної Ради;

 о) затверджує зміни та доповнення до Статуту Київської патріархії.

 7. Архиєрейський Собор є першою інстанцією, яка має право роз­глядати догматичні і канонічні відхилення в діяльності Святійшого Патріарха.

 8. Архиєрейський Собор також розглядає справи про канонічні порушення єпископів, скарги на архиєреїв, з'ясовує непорозуміння, що можуть виникнути між архиєреями.

 9. Головою Архиєрейського Собору є Патріарх Київський і всієї Руси-України або Місцеблюститель Патріаршого Престолу.

 10. Президію Архиєрейського Собору складають постійні члени Священного Синоду. Президія несе відповідальність за проведення Собору і керує ним. Президія пропонує порядок денний, програму і регламент засідань Архиєрейського Собору.

 11. Архиєрейський Собор обирає робочі органи і секретаріат. Секретар несе відповідальність за забезпечення Собору необхідними робочими матеріалами і за складання протоколів. Протоколи підписуються Головою Собору, членами Президії і секретарем.

 12. Засідання Собору веде Голова Собору Патріарх або, за його пропозицією, один із членів Президії.

 13. На окремі засідання Собору можуть бути запрошені без права вирішального голосу богослови, спеціалісти, спостерігачі і гості.

 14. Рішення на Соборі приймаються простою більшістю голосів відкритим або таємним голосуванням, за спеціально обумовленим прийнятим Собором регламентом. Якщо при відкритому голосуванні голоси розділяються порівну, то вирішальним голосом є голос Голови Собору. У випадку рівності голосів при таємному голосуванні проводиться повторне голосування.

 15. Ніхто із архиєреїв, які складають Архиєрейський Собор, не може відмовитися від участі в його засіданнях, крім випадків хвороби або з іншої причини, яка визнається Собором поважною.

 16. Кворум Архиєрейського Собору складають 2/3 єпископату.

 17. Постанови Архиєрейського Собору набувають канонічної сили після їх підписання Головою Собору, президією та секретарем.

 18. Архиєрейський собор може звертатися до української пастви з Архипастирськими посланнями.

 IV. ПАТРІАРХ

 1. Предстоятелем Української Православної Церкви Київського Патріархату є Патріарх, який носить титул: "Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України".

 2. Святійший Патріарх має першість честі серед єпископату Української Православної Церкви Київського Патріархату і підзвітний Помісному та Архиєрейському Соборам.

 3. Ім'я Патріарха Київського і всієї Руси-України поминається за богослужінням у всіх храмах Української Православної Церкви Київського Патріархату як в Україні, так і за кордоном і проголошується за такою формулою: "Святійшого отця нашого (ім'я), Патріарха Київського і всієї Руси-України".

 4. Патріарх піклується про життя Української Православної Церкви Київського Патріархату і керує нею разом зі Священним Синодом, будучи його Головою.

 5. Взаємини між Святійшим Патріархом і Священним Синодом, відповід­но до православної традиції, визначаються 34-м правилом Святих Апостолів і 9-м правилом Антиохійського Собору.

 6. Патріарх Київський і всієї Руси-України разом зі Священним Синодом скликає Помісні та Архиєрейські Собори і головує на них. Святійший Патріарх скликає також засідання Священного Синоду.

 7. Виконуючи свої першосвятительські обов'язки, згідно з 34-м Апостольським правилом, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України:

 а) втілює в церковне життя постанови Помісних і Архиєрейських Соборів і Священного Синоду;

 б) представляє Соборам звіти про стан Української Православної Церкви Київського Патріархату за період між Соборами;

 в) підтримує єдність єпископату Української Православної Церкви Київського Патріархату;

 г) здійснює загальне керівництво всіма синодальними установами;

 д) звертається з пастирськими посланнями до всієї повноти Української Православної Церкви Київського Патріархату;

 е) підписує загальноцерковні документи після ухвали їх Священним Синодом;

 є) здійснює виконавчо-розпорядницькі повноваження в управлінні Київською Патріархією;

 ж) спілкується з предстоятелями Православних Церков і керівниками інших віросповідань згідно з постановами Соборів або Священного Синоду, а також і від свого імені;

 з) представляє Українську Православну Церкву Київського Патріархату у зв'язках з органами державної влади;

 и) має обов'язок піклування про Церкву та її паству перед органами державної влади;

 і) затверджує статути єпархій, синодальних установ, монастирів, духовних навчальних закладів, братств, церковних місій, представництв, подвір'їв тощо;

 ї) видає укази про призначення єпархіальних архиєреїв, керівників синодальних установ, вікарних архиєреїв, ректорів духовних навчальних закладів та інших посадових осіб, які призначаються Священним Синодом;

 й) піклується про своєчасне заміщення архиєрейських кафедр;

 к) доручає архиєреям тимчасове управління вакантними єпархіями;

 л) спостерігає за виконанням архиєреями їхніх архипастирських обов'язків в управлінні єпархіями, а також приймає скарги на архиєреїв і дає їм належний хід;

 м) дає єпископам братні поради як щодо їхнього особистого життя, так і щодо виконання ними архипастирського обов'язку, у ви­падку неуважності до його порад, звертається до Священного Синоду;

 н) має право відвідин усіх єпархій Української Православної Церкви Київського Патріархату (правило 34 святих апостолів, правило 9 Антиохійського Собору);

 о) приймає на розгляд справи, пов'язані з суперечками між архиєреями, які до нього звертаються як до посередника, без формального судочинства; рішення Патріарха в таких випадках для обох сторін є обов'язковими;

 п) надає архиєреям відпустку терміном понад 14 днів;

 р) нагороджує архиєреїв встановленими титулами, нагороджує клі­риків і мирян;

 с) нагороджує архиєреїв, кліриків і мирян церковними орденами;

 т) затверджує присудження вчених ступенів і звань;

 у) турбується про своєчасне виготовлення святого мира;

 ф) укладає від імені Патріахії угоди, видає доручення, відкриває рахунки у баніквських установах.

 8. Патріарх є розпорядником загально-церковних фінансів Київської патріархії.

 9. Зовнішніми ознаками Патріаршого сану є білий куколь, дві панагії, жезл без сулка і передносний хрест.

 10. Патріарх Київський і всієї Руси-України є єпархіальним архиєреєм Київської єпархії, що складається із міста Києва та Київської області. Патріарху Київському і всієї Руси-України в управлінні Київською єпархією за Указом Патріарха допомагає вікарний єпископ на правах єпархіального архиєрея.

 11. Територіальні кордони управління, яке здійснює вікарний єпископ на правах єпархіального архиєрея, визначаються Патріархом Київським і всієї Руси-України.

 12. Патріарх Київський і всієї Руси-України є священноархимандритом Києво-Печерської лаври та інших монастирів, які мають особливе історичне значення, та керує всіма церковними ставропігіями.

 13. Ставропігійні монастирі і подвір'я в Київській єпархії утворюються за указами Патріарха Київського і всієї Руси-України.

 14. Утворення ставропігій у межах інших єпархій здійснюється за згодою єпархіального архиєрея та за рішенням Патріарха Київського і всієї Руси-України і Священного Синоду.

 15. Посада Предстоятеля Української Православної Церкви Київського Патріархату і сан Патріарха є пожиттєвими.

 16. Право суду над Патріархом Київським і всієї Руси-України належить Помісному Собору.

 17. Вихід Патріарха на спокій може бути тільки на його прохання.

 18. На випадок смерті Патріарха Київського і всієї Руси-України, його виходу на спокій, перебування під церковним судом або з іншої причини, яка робить неможли­вим виконання ним патріарших обов'язків, Священний Синод під головуванням найстарішого за хіротонією постійного члена Священного Синоду терміново обирає з числа постійних членів Священного Синоду Місцеблюстителя Патріаршого Престолу.

 19. Вибір Місцеблюстителя Патріаршого Престолу відбу­вається таємним голосуванням на альтернативній основі членами Священного Синоду.

 20. Церковне майно, яким володіє Патріарх у силу свого становища і посади, після його смерті переходить до Патріаршого Престолу. Особисте майно успадковується згідно з цивільним законодавством про спадщину.

 21. В період міжпатріаршества:

 а) Українською Православною Церквою Київського Патріархату керує Священний Синод під головуванням Місцеблюстителя;

 б) ім'я Місцеблюстителя виголошується в усіх храмах Української Православної Церкви Київського Патріархату;

 в) Місцеблюститель виконує обов'язки Патріарха Київського і всієї Руси-України так, як вони викладені в п. 7 розділу IV даного Статуту, крім підвищення архиєреїв у їх сані.

 г) послання до української пастви, а також до глав інших Церков направляються за підписом Місцеблюстителя.

 22. Через три місяці, але не пізніше шести місяців після звільнення Патріаршого Престо­лу, Місцеблюститель і Священний Синод скликають Помісний Собор для обрання нового Патріарха.

 23. Кандидат на Патріарха повинен відповідати таким вимогам:

 а) бути єпископом Української Православної Церкви Київського Патріархату; мати вищу богословську освіту, відповідний досвід церковного керівництва і відзначатися прихильністю до канонічного правопорядку;

 б) користуватися доброю думкою і довірою ієрархів, кліру і мирян;

 в) мати вік не молодше 40 років;

 г) бути українцем.

 V. СВЯЩЕННИЙ СИНОД

 1. Священний Синод, який очолює Патріарх Київський і всієї Руси-України (Місцеблюститель), є органом управління Українською Православною Церквою Київського Патріархату в період між Помісними та Архиєрейськими Соборами.

 2. Священний Синод підзвітний Архиєрейському Собору і через Патріарха Київського і всієї Руси-України представляє йому звіт за міжсоборний період.

 3. Священний Синод складається з голови - Патріарха Київського і всієї Руси-України (Місцеблюстителя), п'яти постійних і трьох тимчасових членів - єпархіальних архиєреїв.

 4. Постійними членами є єпархіальні архиєреї: два від Західного регіону України, один від Центрального регіону України, один від Східного регіону України і один від закордонних єпархій.

 5. Постійні члени обираються Архиєрейським Собором. В разі необхідності може бути заміна постійного члена Синоду.

 6. Тимчасові члени викликаються на сесію Святійшим Патріархом і Священним Синодом із трьох регіонів України - Центрального, Західного і Східного за чергою єпископської хіротонії.

 7. Священний Синод має дві сесії на рік: зимову (вересень - лютий) і літню (березень - серпень)

 8. Кворум Синоду складають дві третини його членів.

 9. На засіданнях Священного Синоду можуть бути присутні єпархіальні архиєреї, керівники синодальних установ і ректори духовних академій при розгляді справ, які стосуються їх єпархій, установ і духовних шкіл, з правом дорадчого голосу.

 10. Засідання Священного Синоду скликаються Святійшим Патріархом.

 11. Як правило, засідання Священного Синоду є закритими.

 12. Порядок денний представляє Святійший Патріарх, і він затверджується Синодом на початку першого дня засідання. Питання, які потребують попереднього вивчення, Голова Синоду своєчасно направляє членам Синоду.

 13. Коли на Синоді розглядається скарга на єпархіального архиєрея, в тому числі і на члена Синоду, зацікавлена особа повинна давати пояснення, а при вирішенні справи залишати залу засідання.

 14. Секретар Синоду обирається Священним Синодом. В його обов'язки входить підготовка матеріалів для засідання Синоду і складання журналів засідань.

 15. Всі документи Синоду підписуються Святійшим Патріархом і чле­нами Синоду і скріплюються печаткою Синоду.

 16. Постанови Священного Синоду приймаються за загальною згодою всіх учасників засідань, або більшістю голосів. При рівності голосів, голос Святійшого Патріарха є вирішальним. Ніхто із присутніх на засіданнях членів Священного Синоду не може ухилитися від участі у голосуванні.

 17. Член Синоду у випадку незгоди з прийнятим рішенням може подати у письмовій формі обґрунтовану окрему думку протягом трьох днів. Окремі думки прикладаються до справи, але не припиняють рішення Священного Синоду.

 18. У тих випадках, коли Патріарх Київський і всієї Руси-України визнає, що прийняте рішення не буде на благо Церкви, він заявляє протест. Протест повинен бути зробленим на тому ж засіданні, а потім у семиденний термін у письмовій формі поданий до Синоду. Після семи днів справа знову розглядається Священним Синодом. Якщо Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України не погоджується з новим рішенням, справа передається на розгляд Архиєрейського Собору. Якщо справу відкласти неможливо і рішення має бути прийняте негайно, Патріарх Київський і всієї Руси-України діє на свій розсуд. Прийняте таким чином рішення виноситься на розгляд надзвичайного Архиєрейського Собору, від якого і залежить його остаточне рішення.

 19. Всі журнали й ухвали Священного Синоду підписуються Святійшим Патріархом і всіма членами Синоду на засіданні, навіть якщо деякі з них не згодні з прийнятими ухвалами і подали письмово свою обґрунтовану особисту думку.

 20. Ухвали Священного Синоду набирають силу після їх підписання і не підлягають перегляду, крім тих випадків, коли надходять нові матеріали, які змінюють сутність справи.

 21. Святійший Патріарх як Голова Священного Синоду здійснює нагляд за виконанням прийнятих постанов.

 22. До обов'язків Священного Синоду належить:

 а) нагляд і піклування про неушкоджене збереження і роз'яснення православної віри, норм християнської моралі і побожності;

 б) підтримування єдності з іншими Православними Помісними Церквами;

 в) турбота про внутрішню єдність Української Православної Церкви Київського Патріархату;

 г) організація внутрішньої і зовнішньої діяльності Церкви та вирішення питань загальноцерковного значення, які в зв'язку з цим виникають;

 д) тлумачення канонічних постанов і вирішення труднощів з їх застосуванням;

 е) регулювання богослужбових питань;

 є) підготовка матеріалів до канонізації святих;

 ж) прийняття дисциплінарних постанов, які стосуються кліру, чернецтва і церковних працівників;

 з) піклування про нормальні відносини між Українською Православного Церквою Київського Патріархату і Державою згідно з українським законодавством;

 и) висловлювання пастирської стурбованості суспільними проблемами;

 і) звернення зі спеціальним посланнями до української пастви;

 ї) координація дій, спрямованих на підтримку миру і справедливості;

 й) прийняття статутів Київської патріархії, єпархіальних управлінь, синодальних установ, монастирів, духовних навчальних закладів, братств і місій, подвір'їв та інших, а також змін та доповнень до них.

 23. Священний Синод:

 а) пропонує і обирає кандидатів на єпископів Української Православної Церкви Київського Патріархату;

 б) переміщує єпископів на інші кафедри, у випадку необхідності і звільняє їх на спокій;

 в) викликає єпархіальних архиєреїв для участі в сесії Священного Синоду;

 г) розглядає звіти про стан єпархій і виносить за ними постанову;

 ж) перевіряє діяльність єпархіальних архиєреїв в разі необхідності.

 з) призначає ректорів духовних академій і семінарій, керівників синодальних установ.

 24. В разі необхідності Священний Синод може створювати комісії або інші робочі органи для піклування:

 а) про переклад богослужбових книг на українську мову і їх видання;

 б) про підвищення богословської освіти, покращення духовного та морального стану кліру;

 в) про благодійницьку, місійну і просвітницьку діяльність;

 г) про виготовлення церковного начиння, свічок, облачення і всього необхідного для відправлення богослужінь;

 д) про покращення стану чернечого життя.

 25. Священний Синод утворює і ліквідує єпархії і синодальні установи, змінює їх назви, утворює ставропігії з наступним затвердженням Архиєрейським Собором.

 26. Священний Синод судить усі справи, передані єпархіальними судами.

 27. Священний Синод піклується про бюджет Української Православної Церкви Київського Патріархату.

 28. Священний Синод тлумачить даний статут у разі необхідності.

 VІ. ВИЩА ЦЕРКОВНА РАДА

 1. Вища Церковна Рада є дорадчим органом в управлінні Української Православної Церкви Київського Патріархату.

 2. Вищу Церковну Раду складають Святійший Патріарх (Голова), постійні члени Священного Синоду та одинадцять членів із числа духовенства і мирян, обраних на Архиєрейському Соборі. На засідання Вищої Церковної Ради можуть запрошуватися в якості консультантів правознавці, економісти, фахівці з питань освіти, культури та інші.

 3. Засідання Вищої Церковної Ради скликає Патріарх Київський і всієї Руси-України і головує на них.

 4. Засідання Вищої Церковної Ради скликаються за мірою необхідності, але не менше одного разу на рік.

 5. Вища Церковна Рада обговорює:

 а) господарські питання;

 б) питання церковно-державних відносин згідно з українським законодавством;

 в) участь мирян у церковному житті;

 г) зв'язок Церкви з громадським організаціями;

 д) участь Церкви у духовно-патріотичному вихованні в Збройних Силах України та інших силових структурах;

 е) будівництво та реставрацію храмів і монастирів;

 є) участь Церкви у суспільному житті України;

 ж) співпрацю Церкви з засобами масової інформації;

 6. Вища Церковна Рада обирає секретаря Ради, в обов'язки якого входить підготовка матеріалів та постанов засідань Ради.

 VІІ. КИЇВСЬКА ПАТРІАРХІЯ ТА СИНОДАЛЬНІ УСТАНОВИ

 1. Київська патріархія є центральною установою Української Православної Церкви Київського Патріархату, яка об'єднує Синодальні структури, і якою безпосередньо керує Патріарх Київський і всієї Руси-України.

 2. Фінансами Київської патріархії безпосередньо розпоряджається Патріарх Київський і всієї Руси-України, він укладає угоди від імені Патріархії, видає доручення, відкриває рахунки, в тому числі і валютні, у банківських установах.

 3. Синодальні установи є установами Української Православної Церкви Київського Патріархату, які відають загально-церковними справами в межах їх компетенцій.

 4. Київська патріархія і синодальні установи є органами виконавчої влади Патріарха Київського і всієї Руси-України і Священного Синоду.

 5. Київська патріархія має виключне право повноважно представляти Патріарха Київського і всієї Руси-України і Священний Синод в межах своєї діяльності та своєї компетенції.

 6. Синодальні установи створюються або ліквідуються за рішенням Архиєрейського Собору і Священного Синоду і підзвітні їм.

 7. Статути Київської патріархії і синодальних установ і зміни та допопов-нення до них затверджуються Патріархом Київським і всієї Руси-України.

 8. Синодальні установи очолюють особи, яких призначає Священний Синод.

 9. Синодальними установами Української Православної Церкви Київського Патріархату є:

 а) Управління духовної освіти (Учбовий комітет);

 б) Видавниче управління;

 г) Управління зовнішніх церковних зв'язків;

 д) Управління духовно-патріотичного виховання Української Православної Церкви Київського Патріархату у зв'язках зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України;

 е) Економічне управління;

 є) Управління Української Православної Церкви Київського Патріархату з духовного виховання в місцях позбавлення волі;

 ж) Управління з питань благодійницької діяльності і гуманітарної допомоги;

 з) Управління катехізації та релігійної освіти;

 і) Управління у справах молоді.

 10. У випадку необхідності, можуть бути створені інші синодальні установи.

 11. Діяльність синодальних установ визначається статутами і положеннями, затвердженими Патріархом Київським і всієї Руси-України.

 VІІІ. ЄПАРХІЇ

 1. Українська Православна Церква Київського Патріархату ділиться на єпархії - місцеві Церкви, які очолюються єпархіальними архиєреями - керуючими єпархіями і складаються з парафій, об'єднаних у благочиння (деканати), а також з монастирів і духовних навчальних закладів, братств, сестрицтв і місій, які знахо­дяться на даній території.

 2. Єпархія утворюється за рішенням Священного Синоду з наступним затвердженням Архиєрейським Собором.

 3. Кордони єпархії визначаються адміністративно-територіальним поділом областей і районів України.

 4. В кожній єпархії існують органи єпархіального управління (єпархіальне управління), які діють в межах, визначених канонами і даним Статутом. Єпархія має право юридичної особи, після реєстрації її Статуту.

 5. Для задоволення церковних потреб в єпархіях можуть бути створені необхідні установи, діяльність яких визначається Положеннями (Статутами), затвердженими Священним Синодом.

 1. Єпархіальний архиєрей (керуючий єпархією)

 6. Єпархіальний архиєрей (керуючий єпархією), за наступництвом влади від святих Апосто­лів, є предстоятелем місцевої Церкви - єпархії, який канонічно і соборноправно керує нею разом з кліром і мирянами.

 7. Єпархіальний Архиєрей обирається і призначається Священним Синодом з урахуванням думки духовенства і мирян тієї чи іншої єпархії і отримує Указ про це Патріарха Київського і всієї Руси-України.

 8. Кандидати на архиєреїв обираються у віці не молодше 30 ро­ків, із ченців або із білого духовенство, які не перебувають у шлюбі, з обов'язковим постригом в чернецтво.

 9. Кандидат на єпископа повинен відповідати високому званню єпископа за своїми моральними якостями і мати вищу богословську освіту.

 10. Єпархіальний архиєрей користується повнотою ієрархіч­ної влади у справах віровчення, священнодіяння й управління.

 11. Єпархіальний архиєрей носить титул, який включає в себе найменування кафедрального міста. Архиєрейські титули визначаються Священним Синодом.

 12. Єпархіальний архиєрей може мати вікарного єпископа з обов'язками, що визначаються єпархіальним архиєреєм. Вікарний єпископ призначається Священним Синодом на прохання єпархіального архиєрея.

 13. Єпархіальний архиєрей є повноважним представником Церкви перед державними органами влади з питань у межах своєї єпархії.

 14. Єпархіальний архиєрей рукопокладає і призначає кліриків на парафії, призначає всіх працівників єпархіальних установ і благословляє чернечі постриги.

 15. Єпархіальний архиєрей має право приймати в клір своєї єпархії духовенство з інших єпархій за наявності відпускних грамот, а також відпускати священнослужителів до інших єпархій, надаючи відпускні грамоти й особисті справи на запит архиєреїв.

 16. Без згоди єпархіального архиєрея рішення органів єпархіального управління не вступає в законну силу.

 17. Єпархіальний архиєрей може звертатися з архипастирським посланнями до кліру і мирян своєї єпархії.

 18. В обов'язки єпархіального архиєрея входить представляти Патріарху Київському і всієї Руси-України щорічний звіт за визначеною формою про свою діяльність та про адміністративно-релігійний та фінансово-господарський стан єпархії.

 19. В обов'язки єпархіального архиєрея входить:

 а) відправляти регулярно богослужіння і проповідувати;

 б) піклуватися про призначення священнослужителів на парафії;

 в) піклуватися про збереження чистоти православної віри, християнської моралі і побожності;

 г) стежити за побожним відправленням богослужіння.

 д) відповідати за виконання положень даного Статуту, постанов Соборів і Священного Синоду;

 е) скликати єпархіальні збори, єпархіальні ради і головувати на них;

 є) затверджувати статути парафій та інших церковних підрозділів, які входять до складу його єпархії;

 ж) згідно з церковними канонами відвідувати парафії своєї єпархії і здійснювати контроль за діяльністю духовенства та парафіяльних рад згідно з їх статутами;

 з) дбати про належний духовний і освітній рівень духовенства своєї єпархії;

 и) мати архипастирське спостереження за життям і діяльністю монастирів своєї єпархії;

 і) представляти для призначення Священним Синодом ректорів духовних навчальних закладів;

 ї) затверджувати статути парафій;

 й) надавати відпустки духовенству;

 к) клопотати перед Патріархом Київським і всієї Руси-України про церковні нагороди духовенства і мирян, а також самому нагороджувати в межах своєї компетенції;

 л) надавати благословення на відкриття нових парафій;

 м) благословляти будівництво і ремонт храмів, молитовних будинків і каплиць та турбуватися про їх зовнішній вигляд та інтер'єр відповідно до православної церковної традиції;

 н) освячувати храми, каплиці і молитовні будинки;

 о) розпоряджатися фінансами єпархії, укладати від імені єпархії угоди, видавати доручення, відкривати рахунки в банківських установах;

 п) здійснювати контроль за релігійною, адміністративною та фінансовою діяльністю парафій, монастирів, навчальних закладів та інших підрозділів єпархії;

 р) піклуватися про благодійницьку діяльність і гуманітарну допомогу;

 с) піклуватися про забезпечення парафій усім необхідним для звершення богослужінь;

 т) здійснювати церковний суд над духовенством і церковнослужителями у першій інстанції;

 у) вирішувати відповідно до церковних канонів питання, які виникають при укладенні церковних шлюбів і розлучень;

 ф) вирішувати питання, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном єпархії згідно з українським державним законодавством;

 х) піклуватися про видання і розповсюдження церковних газет і журналів та іншої духовної літератури;

 ц) стежити за церковною дисципліною духовенства та його моральним станом;

 20. Овдовілою єпархією тимчасово керує архиєрей, призначений Патріархом Київським і всієї Руси-України. Тимчасово керуючий єпархією архиєрей не приймає рішень, які стосуються реорганізації єпархіального життя, не переміщає духовенства на парафіях і не робить суттєвих змін в єпархіальному житті.

 21. Під час удівства єпархії Єпархіальна рада створює комісію для інвентаризації єпархіального майна і складає відповідний акт для передачі єпархії новопризначеному архиєрею.

 22. Церковне майно, яким володів спочилий архиєрей за своїм положенням і посадою і яке знаходиться в офіційній архиєрейській резиденції, після його смерті переходить у власність єпархії. Особисте майно спочилого архиєрея успадковується відповідно до чинного українського законодавства.

 23. Єпархіальним архиєреям надається право відлучатися із своїх єпархій з поважних причин на термін не більше 14 днів, не отримуючи попереднього дозволу вищої церковної влади; на більший же термін відлучення архиєрей повинен брати дозвіл у Святійшого Патріарха в установленому порядку.

 24. Утримання єпархіальних архиєреїв визначається Священним Синодом. При звільненні на спокій і вихід на пенсію - пенсія визначається відповідно до пенсійного законодавства України.

 2. Єпархіальні збори

 25. Єпархіальні збори, які очолює єпархіальний архиєрей, є органом управління єпархією і складаються із кліру, представників чернецтва і мирян, які живуть на території єпархії і входять до канонічних підрозділів єпархії.

 26. Єпархіальні збори скликаються єпархіальним архиєреєм за необхідністю і його розсудом.

 27. Головою єпархіальних зборів є єпархіальний архиєрей.

 28. Єпархіальні збори обирають заступника голови і секретаря. Заступник голови може керувати зборами за дорученням єпархіального архиєрея. Секретар несе відповідальність за підготовку протоколів засідання єпархіальних зборів.

 29. Кворум зборів складає проста більшість його членів. Рішення приймаються більшістю голосів. У випадку рівності, голос голови є вирішальним.

 30. Єпархіальні збори:

 а) обирають делегатів на Помісний Собор та членів єпархіальної ради;

 б) вирішують питання церковного життя в межах єпархії.

 31. Єпархіальні збори працюють згідно з прийнятим порядком денним і регламентом.

 32. Протоколи єпархіальних зборів підписують голова, його заступник і секретар.

 3. Єпархіальна рада

 33. Єпархіальна рада, яку очолює єпархіальний архиєрей, є дорадчим органом управління єпархією. Єпархіальна рада утворюється з благословення єпархіального архиєрея і складається із п'яти осіб - чотирьох у священному сані і одного мирянина, три із яких призначаються архиєреєм, а два призначаються єпархіальними зборами на три роки.

 34. Єпархіальна рада засідає регулярно, але не рідше одного разу на півроку.

 35. Кворум єпархіальної ради складає більшість її членів.

 36. Єпархіальна рада працює на підставі порядку денного, запропонованого головою.

 37. Єпархіальний архиєрей призначає секретаря єпархіальної ради із числа її членів. Секретар відповідає за підготовку необхідних матеріалів і складає протоколи засідань.

 38. Єпархіальна рада:

 а) допомагає архиєрею в управлінні єпархією;

 б) розглядає скарги духовенства і парафіяльних рад;

 в) піклується про будівництво і ремонт храмів;

 г) контролює діяльність парафіяльних рад;

 д) розглядає парафіяльні звіти;

 є) здійснює ревізію єпархіальних установ;

 е) вирішує справи, які єпархіальний архиєрей направляє в єпархіальну раду для винесення рішень та надання рекомендацій.

 ж) розглядає питання богослужбової практики і церковної дисципліни.

 з) розглядає питання благодійництва та гуманітарної допомоги.

 39. Єпархіальна рада має право церковного суду в першій інстанції.

 4. Єпархіальні управління та інші єпархіальні установи

 40. Єпархіальне управління є виконавчо-розпорядчим органом єпархії, знаходиться під безпосереднім керівництвом єпархіального архиєрея і разом з іншими єпархіальними установами покликане допомагати архиєрею в здійсненні його виконавчої влади.

 41. Єпархіальний архиєрей керує діяльністю єпархіального управління і всіх єпархіальних установ, призначає посадових осіб згідно зі штатним розкладом.

 42. Діяльність єпархіальних управлінь, як і інших єпархіальних установ регламентується єпархіальними статутами та архиєрейськими розпорядженнями.

 43. Кожне єпархіальне управління повинно мати канцелярію, бухгалтерію, архів та необхідну кількість інших відділів, які забезпечують видавничу, інформаційну, соціально-благодійницьку, просвітницько-виховну, будівельно-реставраційну, господарську та інші види єпархіальної діяльності.

 44. Секретар єпархіального управління несе відповідальність за діловодство єпархії і в межах, визначених єпархіальних архиєреєм, допомагає йому в управлінні єпархією і в керівництві єпархіальним управлінням.

 5. Благочиння (Деканати)

 45. Єпархія ділиться на благочиння (деканати) на чолі з благочинними, які обираються духовенством благочиння і призначаються єпархіальним архиєреєм.

 46. Межі благочинь (деканатів) визначаються адміністративним поділом області.

 47. До обов'язків благочинного (декана) належить:

 а) турбота про збереження чистоти православної віри і належне духовно-моральне виховання віруючих;

 б) нагляд за відправленням богослужінь, за станом церковної проповіді, за достойним станом вівтаря, престолу, жертовника та всього храму в цілому;

 в) турбота про виконання постанов і розпоряджень єпархіальної влади;

 г) контроль за своєчасним надходженням парафіяльних внесків на утримання єпархії;

 д) надання порад священнослужителям як стосовно виконання ними своїх обов'язків, так і стосовно їх особистого життя;

 є) вирішення суперечок між духовенством і парафіяльними радами без формального судочинства і з доповіддю про найбільш значимі та вагомі інциденти єпархіальному архиєрею.

 е) розслідування церковних правопорушень за вказівкою єпархіального архиєрея;

 ж) клопотання перед єпархіальним архиєреєм про церковні нагороди духовенства і мирян;

 з) внесення пропозицій єпархіальному архиєрею щодо заміщення вакантних посад у парафіях священиками, дияконами, псаломщиками і регентами;

 и) піклування про задоволення релігійних потреб віруючих у парафіях, де тимчасово відсутні священнослужителі;

 і) спостереження за будівництвом і ремонтом храмів у межах благочиння;

 ї) турбота про забезпечення храмів усім необхідним для звершення богослужінь і нормального парафіяльного діловодства;

 й) піклування про розповсюдження газет, журналів та іншої духовної літератури;

 к) виконання інших обов'язків, покладених на нього єпархіальним архиєреєм.

 48. Благочинний повинен не менше одного разу на рік відвідувати всі парафії свого благочиння для перевірки належного відправлення богослужінь, внутрішнього і зовнішнього вигляду храмів, а також для перевірки належного ведення парафіяльних справ.

 49. З благословення єпархіального архиєрея, на прохання настоятеля, парафіяльної ради або парафіяльних зборів благочинний може проводити засідання парафіяльних зборів.

 50. З благословення єпархіального архиєрея благочинний може скликати священників для розгляду загальних церковних потреб благочиння.

 51. Щорічно благочинний представляє єпархіальному архиєрею звіт про стан благочиння і про свою діяльність.

 52. Діяльність благочинного фінансується з коштів його парафії, а за необхідності - із загальноєпархіальних внесків.

 ІХ. ПАРАФІЇ (РЕЛІГІЙНІ ГРОМАДИ)

 1. Парафія - це громада православних християн Української Православної Церкви Київського Патріархату, яка складається із священнослужителів і мирян і знаходиться під канонічнім управлінням свого єпархіального архиєрея і призначеного ним священика - настоятеля.

 2. Для отримання статусу юридичної особи парафія реєструється державними органами у порядку, визначеному законодавством Української держави.

 3. Парафія (релігійна громада) Української Православної Церкви Київського Патріархату може отримати у власність або в користування храм, отримати в оренду приміщення, купити будинок або інше приміщення для церковних потреб, а також придбати у власність інше необхідне їй майно.

 4. Парафія у своїй діяльності керується постановами Помісних та Архиєрейських Соборів Української Православної Церкви Київського Патріархату, постановами Священного Синоду, розпорядженнями єпархіального архиєрея, парафіяльним статутом, а також українським законодавством.

 5. Парафія утворюється на загальних зборах віруючих, з благословення єпархіального архиєрея, але без реєстрації Статуту не має права юридичної особи.

 6. Парафія приступає до своєї діяльності після реєстрації статуту в державних органах, затвердженого єпархіальним архиєреєм.

 7. Парафія у своїй релігійній, адміністративно-фінансовій і господарській діяльності підзвітна єпархіальному архиєрею. Парафія виконує рішення єпархіальних зборів, єпархіальної ради і розпорядження єпархіального архиєрея.

 8. Органами парафіяльного управління є парафіяльні збори на чолі з настоятелем та парафіяльна рада.

 9. Парафія добровільно відраховує зі своїх надходжень кошти на утримання єпархіального управління та загальноцерковні потреби.

 10. В разі припинення діяльності парафії (релігійної громади) Української Православної Церкви Київського Патріархату розпорядження рухомим і нерухомим майном, фінансами, які є її власністю, здійснюється відповідно до її Статуту і чинного законодав­ства за участю представника єпархіального управління. Інше майно повертається попереднім власникам.

 11. Релігійна громада, яка бажає ввійти до складу Української Православної Церкви Київського Патріархату, повідомляє про це Єпархіальне управління, яке може таку громаду прийняти чи не при­йняти. Релігійна громада, яка вступає в юрисдикцію Української Православної Церкви Київського Патріархату, повинна прийняти її Статут і відповідно внести зміни і доповнення до свого попереднього статуту.

 12. Парафіям, які того бажають дозволяється зберігати в своїх парафіяльних статутах назву "Українська Автокефальна Православна Цекрва", але з обов'язковим зазначенням про приналежність до Київського Патріархату.

 1. Настоятель

 11. На чолі кожної парафії (релігійної громади) Української Православної Церкви Київського Патріархату стоїть настоятель, якого призначає єпархіальний архиєрей за згодою релігійної громади. У своїй діяльності настоятель підзвітний єпархіальному архиєрею.

 12. Настоятель покликаний нести відповідальність за звершення богослужінь згідно з церковним уставом, виконання треб, церковну проповідь, релігійно-моральне виховання членів парафії. Він повинен сумлінно виконувати всі богослужбові, пастирські й адміністративні обов'язки, які визначаються його посадою відповідно до церковних канонів і даного Статуту.

 13. До обов'язків настоятеля, зокрема, входить:

 а) керівництво причтом у виконанні ним богослужбових і пастирських обов'язків;

 б) нагляд за станом храму, його начинням, наявністю всього необхідного для звершення богослужінь у відповідності до вимог богослужбового уставу;

 в) піклування про правильне і побожне читання і спів у храмі;

 г) турбота про виконання розпоряджень єпархіального архиєрея;

 д) організація недільних шкіл, благодійництва, церковно-громадської і просвітницької діяльності парафії;

 е) скликання і головування на засіданнях парафіяльних зборів;

 є) піклування про виконання рішень парафіяльних зборів і спостереження за діяльністю парафіяльної ради;

 ж) може бути головою парафіяльної ради;

 з) представлення інтересів парафії в органах державної влади і місцевого самоврядування;

 и) надання безпосередньо єпархіальному архиєрею або через благочинного щорічних звітів про стан парафії та її діяльність;

 і) організація парафіяльної бібліотеки;

 ї) розповсюдження церковних газет і журналів та духовної літератури;

 й) видача свідоцтв про хрещення та шлюби.

 14. Настоятель може отримати відпустку і тимчасово залишити свою парафію виключно з дозволу єпархіального архиєрея в установленому порядку.

 2. Причт

 15. Причт парафії визначається у такому складі: священик, диякон і псаломщик. Число членів причту може бути збільшено чи скорочено єпархіальною владою на прохання парафії у відповідності до її потреб, у всякому випадку, причт повинен складатися не менше, як із двох осіб: священика і псаломщика.

 16. Обрання і призначення священно- і церковнослужителів здійснюється єпархіальним архиєреєм.

 17. Щоб бути рукопокладеним на диякона чи священика, необхідно:

 а) бути членом Української Православної Церкви Київського Патріархату;

 б) бути повнолітнім;

 в) мати необхідні моральні якості;

 г) мати необхідну богословську підготовку;

 д) мати свідчення духівника про відсутність канонічних перешкод для рукопокладення;

 е) не знаходитися під церковним чи цивільним судом;

 є) прийняти церковну присягу.

 18. Члени причту можуть переміщатися і звільнятися зі своїх парафій єпархіальним архиєреєм за особистим проханням, проханням парафії, за церковним судом або за церковною доцільністю.

 19. Причт парафії несе відповідальність за духовно-моральний стан парафії і за виконання своїх богослужбових і пастирських обов'язків.

 20. Члени причту не можуть залишати парафію без дозволу церковної влади, отриманого в установленому порядку.

 21. Священнослужитель може брати участь у звершенні богослужіння в іншій парафії за згодою єпархіального архиєрея тієї єпархії, в якій дана парафія знаходиться, або з дозволу благочинного чи настоятеля за наявності посвідчення, яке підтверджує його канонічну правоздатність.

 22. Згідно з 13-м правилом ІV Вселенського Собору священнослужителі можуть бути прийняті в іншу єпархію тільки за наявності відпускної грамоти єпархіального архиєрея.

 3. Парафіяни

 23. Парафіянами є особи православного віросповідання, які мають живий зв'язок зі своєю парафією.

 24. Кожен парафіянин зобов'язаний брати участь у богослужінні, регулярно приступати до сповіді і святого причастя, зберігати канони і церковні постанови, звершувати діла віри, намагатися духовно удосконалювати себе і сприяти добробуту парафії.

 25. Обов'язком парафіян є турбота про матеріальне забезпечення причту і храму.

 4. Парафіяльні збори

 26. Вищим органом управління парафії є парафіяльні збори, очолювані настоятелем парафії, який за посадою є головою парафіяльних зборів.

 27. Членами парафіяльних зборів зареєстрованої державним органом парафії є настоятель та засновники даної парафії, які прийняли статут парафії, регулярно беруть участь у богослужбовому та парафіяльному житті парафії, відомі своєю ревністю до православної віри, провадять християнський спосіб життя, беруть активну участь у вирішенні парафіяльних справ, досягли 18-літнього віку, не знаходяться під забороною, а також під церковним та світським судом.

 28. На парафіяльні збори можуть бути запрошені віруючі даної парафії, що перебувають у церковному спілкуванні.

 29. Прийняття до членів парафіяльних зборів і вихід із них здійснюється на підставі прохання (заяви) рішенням парафіяльних зборів. У випадку визнання члена парафіяльних зборів невідповідним положенню, яке він займає, він може бути виключеним із парафіяльних зборів рішенням парафіяльних зборів. Члени парафіяльних зборів, які відступили від канонів і постанов Української Православної Церкви Київського Патріархату, можуть бути виключені із складу парафіяльних зборів за рішенням єпархіального архиєрея, і на їх місце можуть бути обрані інші.

 30. Парафіяльні збори скликаються настоятелем або, за рішенням єпархіального архиєрея, благочинним, або іншим повноважним представником єпархіального архиєрея не рідше одного разу на рік.

 31. Парафіяльні збори, присвячені обранню і переобранню членів парафіяльної ради, проводяться за участю благочинного або іншого представника єпархіального архиєрея.

 32. Парафіяльні збори правоздатні приймати рішення за умови участі в них не менше половини членів. Постанови парафіяльних зборів приймаються простою більшістю голосів при рівності голосів, вирішальним голосом є голос голови.

 33. Головою парафіяльних зборів є настоятель.

 34. Парафіяльні збори обирають секретаря із числа своїх членів, який несе відповідальність за складання протоколу засідання.

 35. Протокол парафіяльних зборів підписують голова і секретар зборів.

 36. Парафіяльні збори проводяться згідно з прийнятим порядком денним, запропонованим головою зборів.

 37. До обов'язків парафіяльних зборів належать:

 а) збереження внутрішньої єдності парафії і сприяння її духовно-моральному зростанню;

 б) прийняття статуту парафії, змін і доповнень до нього, які затверджуються єпархіальним архиєреєм і набувають чинності після реєстрації державним органом.

 в) прийняття і виключення членів парафіяльних зборів;

 г) обрання парафіяльної ради і ревізійної комісії;

 д) планування фінансово-господарської діяльності парафії;

 е) збереження церковного майна і турбота про його примноження;

 є) планування витрат, включаючи витрати на благодійницьку і просвітницьку діяльність та єпархіальні внески;

 ж) розгляд та схвалення проектно-кошторисної документації на будівництво і ремонт церковних приміщень;

 з) розгляд фінансових звітів парафіяльної ради і доповідей ревізійної комісії;

 и) розгляд штатного розкладу і визначення утримання членам причту і парафіяльної ради, хору та іншим працівникам храму;

 і) визначення порядку розпорядження майном парафії, згідно зі статутом парафії та чинним українським законодавством;

 ї) турбота про придбання церковного начиння, богослужбових книг, ікон і всього необхідного для відправлення богослужінь;

 й) турбота про стан церковного співу;

 к) розгляд скарг на членів парафіяльної ради і ревізійної комісії;

 5. Парафіяльна рада

 38. Парафіяльна рада є виконавчим розпорядчим органом парафіяльних зборів і підзвітна настоятелю і парафіяльним зборам.

 39. Парафіяльна рада складається з голови - церковного старости, його заступ­ника і скарбника. Парафіяльна рада обирається з числа членів парафіяльних зборів. Головою парафіяльної ради може бути настоятель парафії.

 40. Єпархіальний архиєрей має право виключити зі складу парафіяльної ради її члена, якщо він не визнає або порушує церковні канони та статут парафії. У виключних випадках, заради церковного миру, єпархіальний архиєрей має право призначати голову парафіяльної ради.

 41. В період між засіданнями парафіяльних зборів парафіяльна рада:

 а) виконує рішення парафіяльних зборів;

 б) представляє на розгляд і затвердження парафіяльних зборів плани господарської діяльності, плани річних витрат та фінансові звіти;

 в) несе відповідальність за збереження в належному стані храму, інших церковних приміщень, церковної території і всього майна, яке знаходиться у власності або в користуванні парафії, і веде його облік;

 г) піклується про придбання церковного майна, веде інвентарні книги;

 д) вирішує поточні господарські питання;

 е) розпоряджається коштами парафії з відома настоятеля і під контролем настоятеля та веде їх облік;

 є) піклується про житло для духовенства у тих випадках, коли воно має в ньому потребу;

 ж) за узгодженням з настоятелем, у відповідності до штатного розкладу, приймає на роботу необхідний обслуговуючий персонал;

 з) піклується про зовнішній і внутрішній вигляд храму, його охорону, підтримує порядок під час богослужінь;

 и) підтримує контакти з органами державної влади, місцевого самоврядування та громадськими організаціями;

 і) турбується про забезпечення храму всім необхідним для відправлення богослужінь.

 42. Члени парафіяльної ради можуть бути виключені зі складу парафіяльної ради за рішенням парафіяльних зборів або за розпорядженням єпархіального архиєрея за наявності обґрунтованих підстав;

 43. Голова парафіяльної ради - церковний староста - представляє парафіяльну раду в ділових, фінансово-господарських і адміністративних питаннях, а також у суді; у необхідних випадках видає доручення. Парафіяльні збори мають право у разі необхідності доручити повноважному представнику ведення справ з громадськими організаціями, а також захист інтересів парафії в суді.

 44. Всі офіційні документи парафії підписують настоятель і голова парафіяльної ради - церковний староста. У випадку, якщо головою парафіяльної ради є настоятель, другий підпис належить скарбнику.

 45. Банківські та інші фінансові документи підписують голова парафіяльної ради і скарбник (або бухгалтер). В цивільних правовідносинах скарбник виконує обов'язки головного бухгалтера. Скарбник веде облік і збереження грошових коштів, пожертв та інших надходжень, складає річний фінансовий звіт. Парафія веде бухгалтерську звітність.

 46. У разі переобрання парафіяльними зборами голови парафіяльної ради або зміни складу парафіяльної ради, парафіяльні збори утворюють комісію з трьох членів, які складають акт наявність майна і грошових коштів. Парафіяльна рада приймає матеріальні цінності на підставі цього акту.

 47. Обов'язки заступника голови парафіяльної ради визначаються парафіяльними зборами.

 48. До обов'язків скарбника належить облік і збереження грошових коштів та інших пожертв, ведення прибутково-витратних книг, здійснення за вказівкою голови парафіяльної ради фінансових операцій у межах бюджету і складання річного фінансового звіту.

 6. Ревізійна комісія

 49. Парафіяльні збори зі свого складу обирають ревізійну комісію парафії у складі голови і двох членів. Ревізійна комісія підзвітна парафіяльним зборам.

Ревізійна комісія перевіряє фінансово-господарську діяльність парафії, збереження та облік майна, його використання за призначенням, проводить щорічну інвентаризацію, контролює грошові надходження і пожертви та витрати грошових коштів. Результати перевірок і відповідні рекомендації ревізійна комісія представляє на розгляд парафіяльних зборів.

 50. В разі виявлення зловживань ревізійна комісія інформує парафіяльні збори для прийняття необхідних рішень.

 51. Право ревізії фінансової і господарської діяльності парафії належить також єпархіальному архиєрею.

 52. Члени парафіяльної ради і ревізійної комісії не можуть бути близькими родичами.

 53. До обов'язків ревізійної комісії належить:

 а) регулярна ревізія, включаючи перевірку наявності грошових коштів, законності і правильності витрат і ведення парафією обліку витрат;

 б) нагляд за станом майна;

 в) щорічна інвентаризація;

 г) контроль за церковними кружками і пожертвами.

 54. Ревізійна комісія складає акти перевірок і представляє їх на чергове або надзвичайне засідання парафіяльної ради. При виявленні зловживань, нестачі майна та грошових коштів, а також при виявленні помилок у веденні й оформленні фінансових операцій, парафіяльні збори приймають відповідне рішення. Вони мають право подати позов до суду, попередньо отримавши на те згоду єпархіального архиєрея.

Поделиться:  
  1. Устав об управлении "Украинской Православной Церкви Киевский Патриархат" (на украинском языке)
  2. ПРОДОЛЖЕНИЕ: Устав об управлении "Украинской Православной Церкви Киевский Патриархат" (на украинском языке)


в разработке

Расколы в Русской Православной Церкви в ХХ-ХХI вв.

Украинские церковные расколы

Греческий старостильный раскол

Американские церковные расколы

Неканонические религиозные организации дохалкидонской традиции

Внутрицерковное сектантство